Insights by WoBua January - це дорожня карта від лідерів, які прагнуть невтомно працювати задля процвітання України. 2025 рік відкриває нову главу для України - шлях від надії на мир і відновлення до побоювань затяжного конфлікту та глобальної нестабільності. Ці перспективи пропонують не лише короткий огляд ставок на рік, але й план для стійкості, лідерства та єдності.

У цьому випуску ми поставили членкиням та сапортерам організації «Women on Boards Ukraine» запитання, які лежать в основі нашого спільного оновлення та глибокого розуміння критичної важливості глобальної підтримки.

Міцність: Я сподіваюся на справедливий і безпечний мир в Україні у 2025 році. Україна повинна набратися сили на полі бою, відтиснути загарбників і мати важелі впливу за будь-яким столом переговорів. Наші союзники та партнери повинні знову взяти на себе зобов’язання щодо відновлення миру та міжнародного права, підтримуючи український народ у цій битві.

Хаос: Я найбільше побоююся, що вільний світ не відреагує належним чином на глобальний хаос, керований «вісью зла» — Росією, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю. Дезінформація, вибухи, вбивства, перерізання підводних кабелів, пошта, призначена для підриву літаків, фінансування антидемократичних сил і країн — усе це спрямовано на послаблення міжнародного світового порядку та знищення наших демократій. Дозволяючи цим діям продовжуватись без наслідків, вісь заохочується продовжувати та розширювати ці небезпечні та руйнівні практики.

Стійкість: Я готуюся до непередбачуваності економічної та зовнішньої політики США в майбутньому році, а також до її впливу на світову економіку. Разом із дуже болючою російською війною, яка триває в Україні, формування стійкості є ключовим пріоритетом. Стійкість у кожній країні, стійкість бізнесу та особиста стійкість є обов’язковими. Країнам необхідно розробити плани зміцнення місцевої економіки, скорочення боргу та підготовки до валютних та інших ризиків. Компанії повинні диверсифікувати свої ланцюжки поставок, зменшити залежність виробництва від однієї країни та зменшити витрати, щоб врахувати більші ризики. Для мене стійкість означає знайти спосіб зробити більше для зміцнення позицій України — від збору коштів для ключових некомерційних організацій до наставництва та навчання молодих лідерів. Поєднання цієї важливої роботи з самообслуговуванням має ключове значення для уникнення вигорання та забезпечення тривалості зусиль і себе.

Мир: Я найбільше сподіваюся, що Україна досягне справедливого миру та безпеки на майбутнє та зможе прискорити відбудову. Також Грузія, мій другий дім і дім моїх трьох дітей, відновить шлях до Європи та демократії. Я бачу, що я і, можливо, мої діти знову живуть там, якщо будуть відповідні умови.

Жорстокість: Я найбільше боюся за світ, що ми продовжуватимемо рухатися траєкторією, де «сила має рацію» — будь-хто, хто є найсильнішим і найжорстокішим, бере те, що хоче, без будь-яких міжнародних норм.

Реконструкція: У наступному році я очікую бути в Україні більшу частину часу і сподіваюся, що IFC зможе підтримувати все більше і більше відновлення української економіки. Також сподіваюся, що незабаром я зможу прилетіти та вилетіти з Києва та спати всю ніч, коли буду там!

Реконструкція: Моє найбільше і обережне очікування полягає в тому, що ми побачимо закінчення війни на умовах, які дозволять людям повернутися в Україну, спланувати своє майбутнє і почати відбудову.

Нестабільність: Я найбільше боюся, що політична нестабільність у ключових країнах-партнерах негативно відобразиться на загальній підтримці України — військовій, фінансовій і політичній. Я сподіваюся, що ключові особи, які там приймають рішення, усвідомлюють, наскільки крихка ситуація, і продовжуватимуть віддавати пріоритет підтримці України, незважаючи на внутрішні (і міжнародні) виклики.

Готовність: Ми намагаємося бути готовими як до хороших, так і до менш вдалих сценаріїв, виплачуючи борг і підтримуючи високу ліквідність, тримаючи витрати під контролем, роблячи лише необхідні інвестиції в операційну ефективність і мотивуючи команду. Якщо все піде добре — ми маємо міцний баланс, у який можна інвестувати, якщо ситуація погіршиться — ми не маємо надмірного кредитного плеча і, сподіваюся, зможемо витримати шторм.

Стабільність: Дивлячись у 2025 рік, моя найбільша надія полягає в досягненні надійного та справедливого миру та безпеки для України та всього світу. Стабільність і впевненість у майбутньому необхідні для зростання та розвитку, а також для вирішення критичних завдань, таких як відновлення кліматичного балансу та сприяння глобальним можливостям. Я сподіваюся, що ми зможемо стабільно працювати, досягати своїх особистих і професійних цілей, впроваджувати інновації та виконувати свою місію – робити Україну кращим місцем для ведення бізнесу. Ці прагнення є основою всього, до чого ми прагнемо в EBA та GB4U у 2025 році.

Невизначеність: Насправді найбільше я боюся, що всі ці надії можуть не здійснитися. Ми живемо в часи великої невизначеності не лише через війну та її далекосяжні наслідки, але й через інші складні загрози, такі як неконтрольоване поширення штучного інтелекту, ненульова ймовірність нової пандемії та зростання авторитарного режиму. і ультраправі режими по всьому світу. Ці виклики нагадують нам про те, наскільки крихким може бути прогрес, наскільки важливо залишатися гнучким і наскільки ми повинні цінувати прості, але фундаментальні речі, які є у нашому житті.

Спритність: Оскільки ми дивимося вперед на наступний рік, я готуюся до періоду динамічної діяльності. Попереду ще багато роботи, і я не сумніваюся, що 2025 рік буде тримати нас на ногах. Незважаючи на труднощі, я залишаюся оптимістом, що, залишаючись зосередженими та згуртованими, ми зможемо продовжувати просувати наші цілі та прагнення. Майбутнє, безумовно, вимагатиме гнучкості, а ті люди та компанії, які можуть адаптуватися, приймати зміни та діяти швидко, процвітатимуть у будь-якому середовищі.

Надія: Безсумнівно, справедливий мир для українського народу, щоб багато з тих, хто був змушений залишити країну, змогли повернутися, щоб допомогти відбудувати її та скористатися багатьма можливостями, які пропонує Україні наближення до ЄС. Ми в ЄБРР сповнені рішучості підтримувати відновлення економіки, оскільки протягом останніх 3 років ми постійно підтримували стійкість української економіки.

Страх: Я дуже стурбований тим, що поточна світова геополітична фрагментація загостриться найближчим часом. Ми бачимо це в нашій щоденній роботі в нашому регіоні, від України до Кавказу та Близького Сходу.

Програма: Ми продовжуємо збільшувати наші інвестиції та портфоліо в країнах, де ми працюємо, і виходити на нові ринки в Африці на південь від Сахари. Підтримка України й надалі залишатиметься нашим першочерговим і найважливішим пріоритетом у 5 сферах: енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека, стійкість приватного сектора та підтримка торгівлі.

Роздільна здатність: Найбільша подія для України — і світу — це те, як будуть розв’язані триваючі війни в Україні та Ізраїлі. Обидва конфлікти значною мірою залежать від початкових кроків, здійснених новими адміністраціями в США та ЄС, а також від здатності українських лідерів ефективно спілкуватися та співпрацювати для забезпечення більшої підтримки.

Радикалізм: Я найбільше побоююся, що адміністрація США може прийняти занадто радикальні або поспішні підходи до ситуації в Україні. Однак я також визнаю, що відповідальність лежить не лише на США, а й на Україні. Якщо нам не вдасться ефективно спілкуватися, побудувати довіру або надати чіткі та переконливі аргументи, це може ускладнити прийняття рішень і призвести до менш сприятливих результатів для всіх залучених сторін. Звичайно, ми всі повинні залишатися глибоко стурбованими тим, як Росія може діяти у 2025 році. Путін уже перетнув більшість червоних ліній, але все ще є чорні лінії — такі як використання ядерної чи хімічної зброї масового знищення. Наша найбільша надія полягає в тому, що цей страх ніколи не стане реальністю.

Вирівнювання: Я зосереджений на аналізі нових адміністрацій і розробці нових ідей щодо того, як працювати з ними по-іншому. В Україні ми хочемо більшої підтримки та глибшого розуміння від наших партнерів, але це вимагає від нас переосмислення наших повідомлень і покращення того, як ми доносимо наші потреби. Ми повинні взяти на себе відповідальність за сприяння співпраці, одночасно захищаючи наші основні цінності та переконання та знаходячи творчі підходи для побудови міцніших альянсів.

Перемога: Відповідь проста, але складна для реалізації — ми всі сподіваємося, що 2025 рік принесе перемогу нашій нації та мир нашій країні. Усі інші надії менш важливі, коли ти не почуваєшся в безпеці на рідній землі — коли Україна втрачає своїх найкращих синів і дочок замість того, щоб зібрати їх за святковим столом, коли ти бачиш світло вибуху в серці Києва замість Різдва. вогні, коли ти замість новорічного феєрверку чуєш сирени, коли наші діти замість того, щоб подарувати нову іграшку, просять Діда Мороза закінчити війну.

Страхи: Найбільший страх у 2025 році та наступні роки – це програти цю війну, а разом з нею ідентичність нашої нації, віру нашого народу та майбутнє наших дітей.

Стійкість: «Сподівайся на краще, але готуйся до гіршого» — досить обережне мислення, але воно допомагає, якщо ти живеш у неспокійний час і адаптуєш свої ділові та особисті плани з урахуванням воєнного часу. Ми сподіваємося на краще, тобто готуємось до проектів з відновлення України, озеленення, розмінування та інвестицій, а також проектів компенсації збитків, завданих російською агресією. Ми готуємося до найгіршого, тобто ми накопичуємо наше фізичне та психічне здоров’я, щоб жити в умовах війни на виснаження — працюємо ще більше, щоб підтримувати економіку, нашу армію, нашу команду та наші родини.

Початок: Новий рік — це завжди нова надія, і я сподіваюся на кінець війни — момент, коли ми зможемо перейти від боротьби та виживання до уявлень, від терпіння до створення. Відбудова України має вийти за межі відновлення; це має бути трансформація — сильніша, розумніша та справедливіша. Ця війна навчила нас незаперечної істини: хоча зовнішня підтримка є критичною, справжня сила приходить зсередини. Щоб мати вирішальний голос за столом глобального лідерства, Україна повинна бути стійкою, стійкою та самозабезпеченою, а зовнішні союзники зміцнюють, а не визначають, нашу силу.

Гнів: Як і кожен українець, я найбільше боюся, що війна триватиме, спричиняючи більше втрат і страждань — втрачених життів, розбитих сімей і нових сліз. Думка про триваючу невизначеність і руйнування наповнює мене страхом, розчаруванням і гнівом.

Оптимізм: Війна навчила нас, що як лідери ми повинні бути гнучкими — готовими до всього, від найоптимістичніших сценаріїв до найсуворіших реалій. Я зрозумів, що стійкість походить від балансу реалізму та оптимізму, причому останній є тією силою, яка веде нас у важкі часи та невідомість. Я готуюся до важкої роботи, сміливо мрію та з оптимізмом веду долати невизначеність.

Відродження: Для мене 2025 рік – рік надії. З надією в серці та розумі ми можемо вистояти, долати нові виклики та рухатися вперед як особи, як суспільство та як держава. Надія дає нам сили продовжувати підтримувати українських захисників на передовій, відбудовувати зруйновані війною території, покращувати інфраструктуру та відроджувати економіку України. Також ми повинні знайти внутрішні та зовнішні ресурси, щоб залишатися єдиними та здатними захистити Україну протягом 4-го року повномасштабного вторгнення (і 11-го року війни). Це те, на що наш ворог стільки разів нападав у 2024 році — нашу єдність через свою масштабну інформаційну війну. Сильні, об’єднані та стійкі українці, керовані надією, можуть отримати постійну міжнародну підтримку.

Суверенітет: Найбільше я боюся втратити Україну на карті світу. Наша мета – вийти/вийти з війни Росії проти України як суверенна незалежна держава. Іншої нагоди чи шансу врятувати Україну у світовій історії може й не бути.

Витривалість: Україна має силу захистити Європу і світ. І українці міцно протистоять злу, знаючи, що світло і правда завжди переможуть темряву і брехню. Щоб забезпечити перемогу та вистояти як нація, ми повинні залишатися єдиними та старанно працювати над відновленням наших будинків та інфраструктури, зміцненням нашої військової та оборонної спроможності, продовженням економічних реформ, підтримкою наших зусиль щодо євроінтеграції та забезпечення більш активної присутності України в міжнародній дискусії на широке коло тем. Українцям точно є що сказати та запропонувати світові. І, перш за все, підтримка наших ветеранів має залишатися нашим найвищим пріоритетом.

Надія: Моя найбільша надія на 2025 рік – кінець війни. Я мрію про Україну, де люди вільні та живі, де родини возз’єднуються, і де посмішки замінюють біль і страждання, спричинені війною. Я хочу, щоб солдати безпечно повернулися додому, ув’язнені та викрадені діти повернулися до своїх родин, а нація відновлювалася з тією силою та стійкістю, яку вона вже довела всьому світу. Я також сподіваюся, що справедливість восторжествує. Злочини, скоєні проти нашої країни, не повинні залишитися безкарними, і я вірю, що відплата за ці жорстокості прийде. Йдеться не лише про відповідальність — це про вшанування жертв тих, хто постраждав, і забезпечення того, щоб такі жахи ніколи не повторилися. Я сподіваюся на Україну, яка стане сильнішою, об’єднаною та готовою формувати своє майбутнє як велика нація.

Забудькуватість: Я найбільше боюся, що люди можуть забути величезну ціну, яку ми заплатили в цій війні — втрачені життя, принесені жертви та непохитний дух нашої нації. Я боюся, що з часом ми можемо втратити з поля зору те, ким ми є, дозволяючи розділенням і політичним маневруванням взяти гору над єдністю та спільною метою. Мене також непокоїть слабкість і божевілля глобального лідерства. Якщо демократичні країни світу продовжуватимуть коливатися або уникати рішучих дій, вони ризикують поступитися авторитарним режимам. Боротьба між демократією та диктатурою стосується не лише України — це повсюдно майбутнє свободи та прав людини. Я побоююся, що демократії можуть не визнати цього і втратити бажання стояти твердо, дозволяючи гнобителям переписувати правила світу.

Підготовка: Я готуюся до найгіршого. Я готуюся до хаосу, ще більшої невизначеності та світу, де відсутність правил стає нормою. Я готуюся до наполегливої роботи та невпинних викликів, знаючи, що дорога попереду вимагатиме стійкості та здатності до адаптації. У той же час я зосереджуюсь на тому, щоб залишатися на землі, розуміючи, що підготовка полягає не лише в тому, щоб реагувати на труднощі, а в тому, щоб знайти сили всередині себе, дотримуватись своїх цінностей і невтомно працювати заради майбутнього, у яке ми віримо.

Висновок Роздуми в цьому випуску підкреслюють відданість справедливості, миру та прогресу. Негаразди — це не просто перешкода — це можливість перебудови, сміливості впроваджувати інновації та керувати цілеспрямовано.

Шлях України до миру, суверенітету та стійкості є спільним зусиллям, яке потребує непохитної підтримки з боку міжнародних союзників і непохитної віри в трансформаційну силу єдності та рішучості. Коли ми починаємо цей ключовий рік, нехай ці голоси надихають на дії, солідарність і надію на майбутнє, де Україна процвітає як маяк стійкості та прогресу на світовій арені. Разом ми можемо перетворити сьогоднішні страхи на завтрашні тріумфи.