Конструктивний діалог часто є відправною точкою для змістовних змін. Він створює простір для обміну досвідом, осмислення досягнутого прогресу та визначення практичних кроків, які можуть перетворити спільні цінності на конкретні дії.

Ця публікація виникла саме з такого діалогу після зустрічі в Посольстві Бельгії, яка об’єднала представників державного та приватного секторів для обговорення питань різноманіття, гендерної рівності та ролі, яку інституції, бізнес і професійні спільноти можуть відігравати у просуванні інклюзивного лідерства.

Обговорення продемонструвало, як різні країни та організації підходять до цих викликів, а також виявило спільне розуміння: посилення гендерної рівності є необхідною умовою для стійкості демократичних інституцій і сталого економічного розвитку.

Надихнувшись цими обмінами думками та з нагоди Міжнародного жіночого дня, ми раді поділитися роздумами про бельгійський досвід у просуванні гендерної рівності та збільшенні представництва жінок у керівництві. Ці міркування сприяють ширшій дискусії про те, як інклюзивне лідерство зміцнює управління, підвищує довіру та допомагає будувати інституції й компанії, що краще відображають і обслуговують суспільства, у яких вони функціонують.

У часи геополітичної нестабільності, економічної трансформації та зростаючого тиску на демократичні інституції гендерна рівність більше не є лише питанням принципу. Вона є стратегічною необхідністю.

Інклюзивне лідерство зміцнює інституційну стійкість. Різноманітність у процесах ухвалення рішень покращує якість управління. А представницькі наглядові ради підвищують довіру з боку громадян, інвесторів і міжнародних партнерів.

Для Бельгії просування гендерної рівності ніколи не було лише символічним кроком. Воно мало структурний, правовий і стратегічний характер.

Від конституційного зобов’язання до структурних реформ

Бельгія почала інтегрувати принцип рівних можливостей у державний і приватний сектори ще на початку 1980-х років.

• У 2002 році рівність між жінками і чоловіками була закріплена в статті 10 Конституції. • У 2007 році Закон про гендерний мейнстримінг створив федеральну рамку для інтеграції гендерної перспективи в усі державні політики та заборонив дискримінацію за ознаками статі, гендерної ідентичності або самовираження, вагітності, пологів і материнства.

Ці кроки не були ізольованими. Вони стали частиною цілісної екосистеми, покликаної перетворити принципи на вимірюваний прогрес.

Інституційна екосистема, що забезпечує результати

Для забезпечення реалізації цих принципів Бельгія створила потужну інституційну систему.

Інститут рівності жінок і чоловіків, заснований у 2002 році, відіграє центральну роль у просуванні рівності та боротьбі з дискримінацією. Федеральні механізми координації об’єднують експертів із різних адміністрацій, а консультативні органи забезпечують дослідження, рекомендації та нагляд за політикою.

Важливо, що жіночі організації та феміністичні асоціації систематично залучаються до консультацій, особливо під час розробки та моніторингу національних планів дій із протидії гендерно зумовленому насильству.

Такий підхід, що охоплює все суспільство, забезпечує підзвітність і конкретні результати.

Бізнес-аргумент: жінки в радах директорів

Одним із найвпливовіших кроків Бельгії став федеральний закон про квоти 2011 року, який зобов’язав публічні компанії та автономні державні підприємства забезпечити щонайменше одну третину жінок у своїх радах директорів.

Результати стали трансформаційними. Представництво жінок у радах директорів зросло з 8,3% у 2008 році до 34,1% у 2020 році. Бельгія перейшла від показників нижче середньоєвропейських до статусу одного з провідних членів ЄС у сфері гендерно збалансованого корпоративного управління.

Це історія успіху в управлінні.

Різноманітні ради директорів пов’язані з більш якісним прийняттям рішень, кращим управлінням ризиками, ширшими можливостями для інновацій і покращеними довгостроковими результатами. У середовищі, де інвестори дедалі більше оцінюють якість управління, показники ESG і довіру до керівництва, гендерно збалансовані ради директорів сигналізують про зрілість, стабільність і стратегічне бачення.

За кожним відсотком стоять жінки, чий досвід, лідерство та професійне судження тепер формують стратегічні рішення на найвищому рівні.

Бельгія продовжує узгоджувати своє законодавство з Директивою ЄС «Жінки в радах директорів», ухваленою у 2022 році, яка вимагає від великих компаній, зареєстрованих у ЄС, досягти щонайменше 40% жінок серед невиконавчих директорів або 33% представництва жінок серед усіх членів ради директорів до 30 червня 2026 року.

Сьогодні Бельгія входить до числа європейських лідерів у сфері гендерно збалансованого корпоративного управління та широко вважається однією з найуспішніших держав-членів ЄС у впровадженні цієї директиви.

Чому це важливо саме зараз

Глобальне середовище вимагає інституцій, здатних орієнтуватися у складності сучасного світу. Кліматичний перехід, цифрова трансформація, перебудова ланцюгів постачання та геополітична нестабільність потребують лідерства, яке відображає різноманіття суспільств і ринків, яким воно служить.

Гендерно збалансоване лідерство — це не «м’яка» мета. Це стандарт управління.

Партнерство між Посольством Бельгії та організацією Women on Board відображає це спільне переконання: прогрес прискорюється, коли державні інституції та бізнес-лідери рухаються вперед разом. Воно демонструє, як співпраця державного і приватного секторів може перетворювати цінності на вимірювані результати.

Для компаній послання є чітким:

• Різноманіття зміцнює управління.
• Інклюзивне лідерство підвищує ефективність.
• Рівність зміцнює довіру.
• А представництво формує майбутнє.

Гендерно збалансоване лідерство — це не лише питання справедливості. Це питання розкриття талантів, стимулювання інновацій і створення інституцій, які відображають суспільства, яким вони служать.

Бельгійський досвід показує, що коли політична воля, інституційний дизайн і корпоративна відповідальність поєднуються, трансформація стає не лише можливою, а й сталою.

Наступний розділ історії стійких демократій і конкурентоспроможних економік буде написаний інклюзивним лідерством. Питання більше не в тому, чи можемо ми дозволити собі просувати гендерну рівність, а в тому, чи можемо ми дозволити собі цього не робити.